1 квітня – Міжнародний день сміху!

    Достовірно не відомо, як і в якій країні з'явився День сміху. Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.
    Він буває гострим, дотепним, беззубим, пласким, а ще прозовим, віршованим і… просто мальованим – все це про гумор, яким, на думку психологів, можна ще й лікувати. Жменею сміху користувачам на втіху стала книжкова виставка-колаж «Усміхнімося!!!», на якій представлені гумористичні твори класиків гумору, місцевих гумористів, веселі шаржі та карикатури, а також організовано онлайн-читання.

         Пропонуємо вам також ознайомитися з гуморесками, усмішками, жартами жителя села Сваричів  Василя Савчука “Савчукові усмішки” , де він у жартівливій віршованій формі змальовує кумедні ситуації, бувальщини, підмічені в нашому буденному житті – на роботі, в побуті, в сім’ї.

Савчукові усмішки: гуморески, усмішки, жарти записані від жителя села Сваричів Василя Савчука. / Уклад. Г. Фреїшин; відп. за вип. Г. Курташ. Рожнятівська центральна районна бібліотека. – Рожнятів, 2020. – 60 с. – іл.

САВЧУК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ¬ народився 21 лютого 1953 року в селі Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області.
    З 1961 по 1970 роки навчався у Сваричівській середній школі. Під час навчання був активним учасником шкільного оркестру народних інструментів.
    Після закінчення десятилітки навчався у Львівській республіканській школі кіномеханіків. Відтак працював у рідному селі за фахом.
    У 1976 році поступив у Снятинський сільськогосподарський технікум, який закінчив у 1979 році. Відтак працював у Сваричівській середній школі на посаді майстра практичного водіння трактором.
    Згодом у 1989 році життєва дорога привела Василя Васильовича у колгосп «Радянська Україна». Тут працював на посаді інженера по охороні праці. З 2003 року – на заслуженому відпочинку.
      Разом з дружиною Галиною виростили і виховали двох дочок Наталію та Іванну.
    На долю Василя Савчука випадали нелегкі випробування, але він завжди і у всьому покладався на Всевишнього та Пресвяту Богородицю. За вислухані молитви та постійну Божу опіку Василь Васильович спорудив на власному обійсті статую Пресвятій Діві Марії.
    В. В. Савчук – незмінний багаторічний учасник фольклорного колективу «Надвечір’я» села Сваричів та парафіяльного хору церкви Воскресіння Христового рідного села. Його веселі замальовки друкувалися у періодичній пресі. Сільський гуморист виступає на численних концертах із авторськими усмішками, жартами, тішить людей своїм життєвим оптимізмом, безкорисливо і щедро ділиться з усіма своєю сердечною енергетикою.

                В наш зовсім нелегкий час, з масою проблем різного характеру дуже важко бути оптимістом та шукати позитив у чомусь. Але вірити в краще потрібно, і не тільки вірити, але й вносити самому щось хороше та веселе в наше повсякденне життя.

    Тож дорогі читачі, не забувайте: усмішка на вашому обличчі подовжує життя не лише вам, а й оточуючим.

    Бажаємо вам завжди мати веселку в серці і сонечко в душі!