Пізнаймо писанки секрет

Писанко чудова, різно кольорова,

ти стоїш над світом у величі, красі.

Тебе споглядають, тебе прославляють

Божі люди світу і на Небесі.

Українська писанка стала невід’ємною частиною Великодня. Існує багато красивих легенд про походження писанки у християнстві. Але значення не змінилося, вона символізує народження життя, його безперервність та оновлення. Писанку вважали чудодійною вже з нанесенням на неї орнаменту. Це своєрідний оберіг від усякої нечисті, хвороби, вогню і нещасть.

Напередодні пасхальних свят  господині печуть паски, фарбують крашанки, розписують писанки. А чи знаєте ви , що в місті Коломия, що на Івано – Франківщині розташований один із найоригінальніших музеїв України – музей Писанки, який визнано новітнім чудом України. Тоді запрошуємо разом віртуально відвідати музей.

Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.

Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.

Виставкова зала розташована в оригінальній будівлі у вигляді величезної писанки. Колекція писанок налічує понад 12 тис. екземплярів. Експонати зібрані з усіх куточків України, деякі привезені з Пакистану, Шрі – Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.

Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаменти у яких збережено за язичницькими символами.

     

Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.

В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане  професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку.

В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.

Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.

 23 квітня - Всесвітній день книги 
та авторського права

 Книга - це джерело освіти, знання і

якщо збагачення, то збагачення

культурного і душевного.

   Рильський М.

          

     Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості.

         Всесвітній день книги та авторського права відзначається щорічно 23 квітня. Це свято було започатковано ЮНЕСКО  в 1995 році для підтримання та розвитку розповсюдження книг.

Чудова традиція святкування Дня книги народилась в Каталонії у День Святого Георга, коли традиційно дарували троянду за кожну куплену книгу. Цього дня також було прийнято дарувати книги близьким. Однак, серйознішою причиною для вибору саме цієї дати послужило те, що багато відомих письменників народились або померли 23 квітня. Наприклад: Мігель Сервантес, Вільям Шекспір, Лопе де Вега, Моріс Дрюон, Володимир Набоков та ін. До названих можна також зарахувати Григорія Тютюнника, Василя Земляка, Олександра Гаврилюка, Андрія Куркова.

 Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.

      

        Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми     не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і        знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до            справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого            людства.

Треба відмітити і другу частину цього свята - це «авторське право» або на англійські мові «copyright». Авторське право було прийнято, щоб захистити інтелектуальну власність в будь-якій формі прояву. Спочатку авторське право захищало писемні прояви, такі, як книжки й брошури тощо, тому власне і святкується разом з днем книги. А тепер це може бути і малюнок, і скульптура, і навіть комп’ютерна програма.

Для усіх, хто шанує й розвиває друковане слово представлена виставка «З книгою через віки». Запрошуємо до перегляду.

 Заповідними місцями краю

        Рожнятівщина… Це величні і неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами, швидкоплинні гірські річки Лімниця, Чечва і Дуба, кришталево прозоре високогірне озеро Росохан  - «небесне око», барвистий килим полонин, де ростуть едельвейси, магічна дженджура, арніка, а на Івана-купала зацвітає загадкова папороть під таємничі мелодії бойківської дримби…

    Таким на мить постає в уяві цей чудовий бойківський край чарівної природи, невичерпних  земних багатств, визначних пам’яток минулого,  працьовитих і талановитих людей!

        Нашою гордістю є найчистіша  річка  Лімниця - найчистіша не тільки в Україні, а й у Європі.

     Сьогодні мандруючи віртуально ви відкриєте для себе  перлини  бойківського  краю, серед яких давні історичні та природничі пам’ятки, познайомитись з  найвідомішими заповідними місцями  краю та пам’ятками архітектури.

Гірське озеро Росохан (на північний захід від с. Осмолода)

Маловідоме гірське озеро Росохан – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення площею 4,7 га. Озеро розташоване на схилах хребта Аршиця на висоті 1120 м і живиться водами з г. Верх-Менчелик (1554 м).Розміри самого озера відрізняються залежно від пори року та кількості опадів. У середньому довжина озера становить близько 60 м, ширина – 20 м, глибина – до 4,5 м. Вода тут холодна навіть влітку і чиста, в ній відсутні ознаки життєдіяльності мікроорганізмів, що може свідчити про наявність у складі води мінералів. За однією з версій, озеро утворилося внаслідок падіння метеорита.

Форельне господарство (с. Осмолода)

     Поблизу села Осмолода розташовані Лісовий музей і форельне господарство. Ці місця засновані у 1934 р. в урочищі Лютошари М.Саєвичем, який був призначений митрополитом А. Шептицьким управителем-охоронцем митрополичих лісів. Музей природи складався з п’яти відділів: лісовий, мисливський, ловецький (рибальський), бджільничий і бібліотечний. У районі, де широко розгорнулася туристична діяльність, у самому центрі Горган, діяв відомий карпатський курорт «Народна лічниця». Також тут проводили щорічні літні спортивні збори молодіжні пластунські та скаутські організації, діяли дитячі оздоровчі табори. Сьогодні форельне господарство Осмолодського держлісгоспу – найбільше в області.

Сваричівська кімната-музей

Сваричівська кімната-музей знаходиться в приміщенні колишньої колгоспної контори. Тут можна побачити значну кількість предметів побуту бойків, серед яких дерев’яне начиння, що користувалося великою популярністю. Відвідувачі музею можуть ознайомитися з унікальною колекцією бойківських глечиків та глиняних виробів. У залі музею зібрано понад п’ятсот різних експонатів. Це документи історії, знаряддя праці, предмети ремесла і побуту. В залі презентується усе розмаїття бойківського народного мистецтва, серед яких ткацтво, вишивка. Тут – бойківські скрині, деревообробний верстат, традиційний одяг та предмети повсякденного вжитку наших предків.

Краєзнавчий музей «Бойківщина» (смт. Рожнятів)

      Музей відкрито в 2004 році під час святкування на Рожнятівщині Другого міжнародного фестивалю «Бойківська ватра-2004». Він розташований  у старовинному будинку, який побудував на початку ХХ ст. український граф Думка. За радянських часів тут був суд, а потім – музей художника Володимира Харченка, картини якого – серед експонатів музею. Понад 400 пам’яток матеріальної і духовної культури Рожнятівщини знайомлять відвідувачів з історією району від ІІ-IV ст. н. е. і до наших днів. В експозиції музею значна кількість предметів побуту бойків, серед яких дерев’яне начиння, що мало велику популярність: ступа, жорна, сито, ночви, діжки, маслянка. Відвідувачі музею можуть ознайомитися з унікальною колекцією бойківських глечиків та глиняних виробів.

Історико-краєзнавчий музей (с. Цінева)

      Цінівський історико-краєзнавчий музей – один з найбільших за кількістю пам’яток культури і побуту Бойківщини, заснований в 1976 році. Він розташований у старовинній будівлі Цінівської школи, яку колись називали Білою школою, оскільки ця будівля милувала і захоплювала всіх своїм білим кольором. Школа збудована громадою села в 1910 році. А кошти для будівництва виділила фірма «Глезінгер» як компенсацію селянам за землю, яку вони віддали для прокладання залізничної дороги (так званої вузькоколійки) в гори.У п’яти залах музею зібрано понад п’ять тисяч пам’яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту. Музею присвоєно звання народний.

Пластовий табір-музей «Сокіл» (поблизу с. Гриньків)

        Пластовий табір-музей «Сокіл» є найдавнішою оселею «Пласту», яка була освячена в 1926 році. З огляду на суспільну важливість табору, у 2009 р. «Сокіл» визнано пам’яткою культурної спадщини України. Щороку (до 1939 р.) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. В 1990 р. пластуни повернулися на «Сокіл».

Літературно-меморіальний музей Івана Вагилевича (с. Ясень)

               Музей відкрили в 1995 році в селі Ясень – на батьківщині видатного письменника, етнографа і просвітителя, члена «Руської трійці», яка в 1837 році видала альманах «Русалка Дністрова». Музей розташований у будинку, який колись належав родині письменника, біля якого в 1937 році було споруджено пам’ятник з написом: «Пробудителям Галицької землі отцям М. Шашкевичу, Я. Головацькому та І. Вагилевичеві в століття «Русалки Дністрової». У п’яти кімнатах розміщено понад тисячу експонатів. Це в основному фотографії письменника та його друзів, односельчан, друковані видання, документальні матеріали тощо.

Замок польського магната Скарбка (смт. Рожнятів)

     У ХV ст. в Рожнятові був збудований добре укріплений замок, який мав дві бійниці і два підземні ходи: до лісу в урочище Батурин і до Василіанського монастиря (зараз Підмонастир). Він був оточений глибоким ровом з водою. Будівництво його пов’язують з іменем графа Станіслава Скарбка (1780-1848 рр.) – відомого землевласника і мецената. Він був засновником театру у Львові (тепер – будинок театру імені Марії Заньковецької).На початку ХХ ст. у замку-палаці Скарбка розміщувалися повітовий суд, поліція. Сьогодні це райвідділ внутрішніх справ з помітними готичними луками замкових вікон, але без вежі. Тепер ця споруда мало нагадує замок. Про те, що тут колись стояло могутнє укріплення, свідчать метрові стіни палацу та вбудована вежа. Окрім того, зберігся вал, залишки рову, кам’яних укріплень і частини замкового парку.

«Кедрові палати» митрополита Андрея Шептицького (біля с. Осмолода)

      Біля Осмолоди, в урочищі Підлюте, міститься резиденція митрополита Андрея Шептицького із цілющими мінеральними джерелами. Ця пам’ятка має багату історію. Оскільки ліси довкола віддавна належали греко-католицькій церкві, сюди у 1809 році переїхав митрополит Антін Ангелович. У середині ХІХ ст. митрополит М. Левицький у Підлютому успішно лікувався від ревматизму, після цього спорудив тут «Кардинальські палати». Надалі практично всі митрополити брали участь у благоустрої території, а митрополит Андрей Шептицький спорудив тут нові «Кедрові палати». У 1930-ті роки біля численних мінеральних джерел збудували купелі, у яких могли оздоровлюватися не тільки служителі церкви, а й усі охочі.

Монастир в урочищі Лужки (біля с. Осмолода)

         Один з найстаріших монастирів у нашій області – Святоандріївський скит. Ще перед Другою світовою війною дочірній монастир Студійського уставу Унівської Лаври неподалік Осмолоди, у надзвичайно мальовничій місцині, заснував митрополит Андрей Шептицький.У 1944 році він припинив свою діяльність. І лише на початку 90-х років монахи-студити почали відновлювати зруйнований скит. Сьогодні тут збудовано і освячено величний храм та кілька будівель.

Свято-Покровський монастир на горі Чуриків (с. Закерничне)

       У давнину на Бойківщині поблизу села Закерничне на горі Чуриків був чоловічий монастир. Його зруйнували турки. Зараз на тому місці на висоті 950 метрів над рівнем моря завершується будівництво Свято-Покровського монастиря та монастирської церкви Всіх Святих українського народу. Монастир будується винятково на пожертви. Будівничим та ігуменом цього монастиря є ієромонах Іван-Василь Коваль. У 1994 році Владика Софрон Дмитерко дав благословення на екзорцизм, і до сьогодні отець-ігумен Василь-Іван зцілює хворих від всяких недуг молитвою та копієм.

Ангелівська домниця (між селами Лази та Гриньків)

             Доменна піч в урочищі Ангелів – єдина в Україні пам’ятка старовинної культури виробництва ХІХ ст., що відносно добре збереглася до наших часів. Побудована вона в 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича, звідси і походить назва поселення Ангелів. Кам’яні стіни печі місцями сягають понад 3 метри. Отвір, через який лився чавун, – на зріст людини. Враховуючи унікальність та історичну цінність споруди, її зображення розміщене на гербі району.

      

 Еко-репортаж “Природа отчого краю,
невидима загроза”

Я так люблю свій рідний край, що найгарніший в світі!

Сади квітучі, запашні - вони найкрасивіші.

Ранковий спів пташок луна, йому я так радію.

Щоб квітло все, як сад життя, - моя найкраща мрія.

    

Екологічна свідомість – невід’ємна складова життя сучасної людини. Сміття саме себе не посортує, а повітря та вода просто так не очистяться, тож треба знати, чим можна допомогти планеті вже традиційно щороку в квітні відзначаються День довкілля та День Землі. Завдяки широкій підтримці громадських організацій, представників органів влади, небайдужих громадян ці свята стали днями активних практичних дій на захист навколишнього середовища. Це є доказом того, що українське суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення права громадян на безпечне довкілля.

Сьогодні, більше нiж коли-небудь, збереження життя на Землі вимагає від нас  почуття загальної відповідальності. Руйнівні урагани, повені, буревії, забруднення повітря, ґрунту та води, винищення величезної кількості представників тваринного та рослинного світу, загрозлива тенденція кліматичних змін – все це говорить про те, що людство постало перед дилемою: або воно змінить своє ставлення до природи або незабаром перестане існувати.

        Тож усіх небайдужих закликаємо приєднатися до Дня довкілля внести свій посильний внесок. Тільки спільними зусиллями і спільною відповідальністю ми зробимо наш рідний край квітучим і неповторним.

Не відкладаймо на завтра порятунок Землі від нас самих!

Шлях у космос

 … Запуск у Космос першого супутника Землі… Політ у Космос першого у світі космонавта! З цими історичними подіями тісно пов’язані не тільки спогади, а й долі кількох поколінь.
    12 квітня весь світ відзначає Всесвітній день авіації та космонавтики. У нас цей день відзначають як День працівників ракетно-космічної галузі України, присв’ячений першому в історії польоту людини у космос.
    Саме цього дня в 1961р. на борту космічного корабля – “Восток-1” космонавт Юрій Гагарін уперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, який тривав усьго 108 хвилин.
    А першим і поки ще єдиним космонавтом незалежної України був Леонід Каденюк – український льотчик-випробувач 1-го классу, космонавт, генерал майор авіації, народний депутат України, Народний Посол України, Герой України, президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агенства України, Почесний доктор ЧНУ ім. Ю.Федьковича.

    Леонід Каденюк був справжнім патріотом. Дякуючи йому, на космічну орбіту вперше був доставлений український прапор, а в космічному просторі звучали пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, Софії Ротару і Назарія Яремчука. Для сигналу пробудження під час польоту на "Колумбії" космонавт обрав Гімн України, а також взяв у космос портрет Тараса Шевченка та "Кобзар".
    Леонід Каденюк встиг презентувати свою книгу «Місія – космос». Вона дуже відрізняється від повсякденного читання!

        Книга залишає після себе відчутний присмак чогось таємничого, незавершеного… Можливо, так воно і є. Збирався, але не встиг. Лише попередив: «Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку».
        Пропонуємо відео-фільм "Космічна місія" про політ у космос в складі екіпажу космічного корабля "Колумбія" першого космонавта України Леоніда Каденюка.
        А юних читачів геніальний фізик Стівен Гокінг разом з донькою Люсі запрошує у неймовірну мандрівку Всесвітом…верхи на астероїді!

    Які таємниці приховує Сусідський Сад?

    Що це за супер-комп’ютер, який уміє розмовляти?

    Чому не варто стрибати на кометі?

    Дізнатися що таке чорна діра?

    Як утворюється чорна діра? Чи можна її побачити?

    Чи вдасться головному героєві – допитливому сміливцеві Джорджу – визволити свого приятеля з чорної діри?

    На сторінках цієї книги, сповненої гумору й карколомних пригод, розкрито найцікавіші загадки Всесвіту, а важливі наукові факти переплетено з веселими і часом небезпечними витівками. Це не лише захоплива історія про дружбу, космічні мандри та шкільні перипетії, а й неймовірна оповідь про те, як влаштований світ, у якому ми живемо.
    Тож запрошуємо до бібліотеки для ближчого знайомства з цікавою книгою.
Люсі  Гокінг, Стівен Гокінг
Джордж і таємний ключ до Всесвіту [Текст]: роман/Гокінг Л., Гокінг С.. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.-344с.