Вони сотнею пішли на небо…

                                                                         А сотню вже зустріли небеса…
                                                                                    Летіли легко,хоч Майдан ридав…
                                                                                     І з кров’ю перемішана сльоза…
                                                                                    А батько сина ще не відпускав…
                                                                                    Й заплакав Бог, побачивши загін –
                                                                                    Спереду – сотник, молодий, вродливий,
                                                                                    І юний хлопчик в касці голубій,
                                                                                    І вчитель літній – сивий-сивий.
                                                                                    І рани їхні вже їм не болять…
                                                                                    Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
                                                                                    Як крила ангела, злітаючи назад,
                                                                                    Небесна сотня в вирій полетіла…

“Герої не вмирать!” – саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів і дочок. Тих хто загинув за свою країну, за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. Ті, для кого “справедливість”, “гідність”, “свобода”, “Україна” були не просто словами, а змістом їхнього життя.
    Євромайдан! Це був початок волевиявлення народу. Люди втратили відчуття страху перед смертельною небезпекою. То був духовний прорив, то нетлінний подвиг в ім’я майбутнього, в ім’я всього, що зветься Європейською Україною.
    20 лютого до Дня вшанування подвигу учасників Революції Гідності Сотні в світлиці бібліотеки організували виставку “Вони сотнею пішли на небо”. Також запалили свічку пам'яті та поставили квіти біля пам'ятника Небесної Сотні.

    На виставці представлені світлини героїв Небесної Сотні, фотографії з Майдану,книги перегорнувши, які можна ще і ще раз пригадати, як розпочиналася і тривала Революція Гідності.

    Наша мета – не дати забути про тих, хто загинув, вирішуючи долю і майбутнє нашої країни. Ми повинні завжди пам'ятати той день, коли перші янголи, віддавши життя за нашу свободу і незалежність, піднеслись до неба. Це день скорботи і, водночас, гордості за наш народ.

    Світла небесна пам'ять кожному, чиє життя обірвалося в серці української столиці. Це великий біль для кожного хто є українцем.

    Ми віримо, що ваша жертва, ціною у життя, недаремна!

 Крізь пекло афганської війни

                                                                        Війна в наш дім проникла тихо,

                                                           Згасивши тисячі життів,

                                                           І залишилась біль і лихо

                                                     Печалі вдів і матерів.

                                                                 Хто ж відповість за юні долі

                                                          У крові викупаний стяг?

                                                         Коли і як приспати болі

                                                                         В людських знівечених серцях…

                                                                А, може, скажуть кладовища

                                                          Устами жадібних троянд,

                                                                          Чом дев’ять літ там юність нищив

                                                             Для нас чужий Афганістан?

                                                                               Михайло Малиновський

    Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
    15 лютого 2021 року виповнюється 32 роки із дня завершення неоголошеної війни.
Кожна війна – це лихо, трагедії, смерті. Але найбільш масштабним був афганський конфлікт. Та війна для нас тривала 3340 пекучих та тривожних днів. З глибокою шаною згадуємо сьогодні всіх, хто загинув під час виконання свого військового обов’язку за межами України. Але з особливим болем тих, хто не повернувся з Афганістану. Ви яскраве втілення вічних ідеалів благородства та високої внутрішньої краси солдата.
               “Війна в країні обпалених гір і пісків: Афган у спогадах ветеранів – афганців Рожнятівщини”--це книжка спогадів ветеранів-афганців, в тому числі і воїнів-афганців з Сваричева, яку видала Рожнятівська районна бібліотека, за участі всіх бібліотечних працівників району - це наша спільна вдячність колишнім воїнам-інтернаціоналістам за мужність і героїзм, за високу громадянську  відповідальність, бажаємо усім хто пройшов нелегкий бойовий шлях, міцного здоров’я, щастя й миру, успіхів у праці та добробуту в родинах. 

     Ця книга перенесе наших читачів в ті роки: Далекий грудень 1979 року… Далека, чужа країна Афганістан… Безглузда війна… Скільки смертей, скільки горя за десять років. Книга розкаже, що ця безглуздість не примушує героїзму наших воїнів там , в афганському пеклі.

                                    

       Пам’ятаймо ветеранів,завжди проявляймо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі.У спогадах, снах і думках...

            І нехай завжди над ними буде високе синє небо і світить яскраве сонце! Нехай в Україну повернуться довгоочікувані мир і спокій, щастя і радість!
 

А це ж так просто -- щастя дарувати!..

14 лютого – Міжнародний день дарування книг. Це добровільна ініціатива, започаткована ще в 2012 році американкою Еммі Бродмур. У цей день, зазвичай, прийнято дарувати книжки один одному та членам родини, залишати книжки в людних місцях, жертвувати твори друку бібліотекам.

Ввважається, що у цей день мають об’єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Сьогодні – у Міжнародний день книгодарування ми хочемо висловити слова вдячності нашим дарувальникам за отримані книги. Серед подарованого нові книги: енциклопедії, словники, альбоми, сучасна художня література.

Можливо саме ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, чи дасть пораду, а може просто стане комусь гарним співрозмовником, чи додасть гармонії у життя.

Віримо, що подаровані Вами книги знайдуть своїх читачів і будуть їм корисними.

          У нас немає  “непотрібних” і “зайвих” дарунків!

 І в лютому можна бути чиєюсь весною…

Лютий – місяць холодний та морозний, але ми все одно його любимо за те, що святкуємо в ньому світле та чарівне свято всіх закоханих – День Святого Валентина.

Цей день в нашій країні став досить популярним, і всі ми залюбки поринаємо в атмосферу його чарівності.

До відзначення найромантичнішого свята долучилася і бібліотека. Напередодні 14 лютого підготовлено виставку – інсталяцію “І в лютому можна бути чиєюсь весною”.

На превеликий жаль, День Святого Валентина раз на рік, але романтичний настрій та стан закоханості хочеться відчувати кожен день. А допоможуть вам у цьому найкращі книги про кохання, в яких описані неймовірні та дуже чарівні історії.

             «Джейн Эйр» Шарлотта Бронте

Ця книга в першу чергу про силу волі та характер, а також про протистояння жорстокому світу та боротьбі з будь-якими негараздами. Не у кожного чоловіка знайдеться стільки мужності, як у головної героїні цього роману. Шарлота Бронте на прикладі своєї Джейн показує, що для жінки важливо вийти заміж за покликом серця, а не з примусу. Своїм романом письменниця кидає виклик патріархату і показує, що жінки можуть бути самостійними. Але головне, що цей твір несе в собі те, чого так не вистачає в сучасному світі – чистоту та щирість людських емоцій.

“Ті, що співають у терні” Колін Маккалоу

Чуттєва та зворушлива історія кохання. Кохання, що долає роки і кілометри, обітниці і закони! Бестселер «Ті, що співають у терні» австралійської письменниці Коллін Мак-Каллоу — справжня перлина світової романтичної прози. Єдина дівчинка поруч із синами Клірі — сіллю цієї землі, її надією на майбутнє, працьовитими нащадками австралійських фермерів — Меґґі змалечку була наче зайвою у власній чималій родині. Єдиний чоловік співпереживав її дитячим бідам із християнською любов’ю — католицький священик Ральф де Брікассар. У самотньому дівочому серці оселилося велике кохання. І кинуло виклик самим небесам… Як маленька пташина, що співає у терні свою першу й останню пісню, через життя, страждання, розлуки і втрати нестиме своє кохання до Ральфа Меґґі. Вкраде у Бога для себе найдорожче. І зазнає поразки, коли її суперниками стануть не чернечі обітниці й самозречення, а людські амбіції та марнославство. Та від троянд залишається попіл, бездоганна пісня стихає — лише кохання продовжує жити…

"Три товариші" Е.М. Ремарк

 Один з найвідоміших творів Ремарка, написаний у 1936 р., але є дуже  популярним і до сьогодення. Війна обпекла душі людей, і рани ще не  загоїлись. Але все можна подолати, коли поруч є два товариші  та кохана. Найвідоміший твір Ремарка – мабуть, найкрасивіша історія  людських почуттів.

“Голос перепілки” М. Ткачівська

Колись давно Борис звабив скромну сільську дівчину Стефу і відмовився від свого сина Мартина. Стефа та її малюк були приречені на голод і злидні. Тяжкі часи спіткали й самого Бориса — під час війни він опинився на чужині, в Німеччині. Там він зустрів землячку Ганну, яка до безтями закохалася в нього. Але доля розвела їх: Борис згодом повернувся до рідного села, став заможним господарем, а Ганна була змушена виживати з малою донькою на руках… Тим часом підростав Мартин. Він присягнувся ніколи й нічого не просити в батька, який викреслив їх із матір’ю зі свого життя. Та доля сплітається химерним візерунком: Мартин прагне одружитися з пасербицею свого батька — Марією…

 “Ангелы живут вечно” Світлана Талан

Дмитро полюбив співачку Єву з першого погляду, коли побачив її на сцені оперного театру. Він навіть не підозрював, що незабаром їхні взаємини перейдуть у щось більше. Доля приготувала закоханим випробування розлукою і важкою хворобою. Єва змушена була розлучитися з коханим, щоб уготований їй важкий шлях подолати на відстані. Дмитру належить або прийняти страшну реальність, або повірити в те, що любов перемагає всі життєві негаразди. Чи витримають вони таку перевірку почуттів або з часом втратять надію на зустріч?

           

 “Повернутися дощем” Світлана Талан

    Чи була Настя готова до того, що чекало на неї, коли їхала з вантажем волонтерської допомоги для добровольців «Айдару»? Чи Геник та Уля сподівалися зустрітися живими по той бік Іловайського котла? Чи Богдана Стефанівна вірила, що колись знову збереться разом велика родина, яку, наче поле соняхів, перепахала війна? Щоб вижити, треба навчитися бачити у приціл ворога, а не живу людину. Проте одного разу ти побачиш там з дитинства знайомі риси…

Такої великої кількості закоханих, як у бібліотеці, немає ніде. Звичайно ж, вони живуть на сторінках книжок, які ми із задоволенням пропонуємо прочитати.

 Подаруй бібліотеці книгу

    Поки живе бібліотека -- живе народ, адже бібліотека -- скарбниця всіх багатств духу людського. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. У гарній книзі можна знайти однодумців, з книгою можна гарно провести вечір, не почуватися одиноким.

    До Міжнародного дня дарування книг бібліотека проводить благодійну акцію

"ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ" 

    Якщо у Вас удома є прочитані книги, Ви можете подарувати їм нове життя. Запрошуємо підприємців, депутатів і просто всіх жителів нашої громади долучитися до благодійної акції.  Можливо, саме Ваша книга стане комусь у пригоді: спонукає замислитись, чи дасть пораду, а може просто стане комусь гарним співрозмовником чи додасть гармонії у життя.

                                                        Не викинь книгу у смітник!

                                                        Її віддай в бібліотеку,

                                                        Бо книга - скарб, у ній для тебе

                                                       Думок і висловів квітник.

                                                       Кохання, радість, смуток, біль.

                                                       А ще невидані простори

                                                       Письменник відкриває в ній.

                                                       Тож, дурно книгу не змарнуй,

                                                       В бібліотеку подаруй!

    Приєднуйтесь до кола наших друзів, які подарували книги для читачів бібліотеки! Нехай згадка про Вас залишиться для наступних поколінь!!!

 Освячення пам'ятної дошки до 100-річчя з дня народження
 старійшини Просвіти Рожнятівщини Андрія Шищака

З ініціативи Рожнятівської центральної районної бібліотеки 25 грудня 2020 року освячено пам'ятну дошку до 100-річчя з дня народження старійшини Просвіти Рожнятівщини Андрія Шищака за підтримки голови Рожнятівської ОТГ, старости с. Сваричів, за фінансової підтримки родини, на фасаді Сваричівського Народного дому встановлено і освячено пам'ятну дошку до 100-річчя з дня народження старійшини Просвіти Рожнятівщини, активного громадського діяча, організатора українського хору на засланні, керівника хору вчителів і учнів та оркестру народних інструментів у Сваричівській школі, регента церковного хору Андрія Юрковича Шищака, якого за подвижницьку працю нагороджено ювілейною медаллю "2000-ліття Різдва Христового" від Івано-Франківської єпархії Київського патріархату (2000 р.), Відзнакою обласного управління культури "За подвижництво в культурі" (2008 р.), найвищою нагородою Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка медаллю "Будівничий України" (2008 р.).

          Ведуча заходу Ніна Шищак розповіла про життєвий і творчий шлях Андрія Юрковича та зазначила, що світлі спогади про ветерана і подвижника просвітницької ниви живуть у пам'яті рідних і знайомих, жителів села Сваричів і нашого Рожнятівського краю.
         Віддати шану старійшині Просвіти прийшли голова Рожнятівської ОТГ Василь Рибчак, староста с. Сваричів Михайло Рибчак, депутат Калуської районної ради Ірина Сагайдак, представники духовенства отець Роман Токарик, отець Андрій Балабух, бібліотечні працівники з директором Рожнятівської ЦБС Галиною Курташ, заслужений працівник культури України Марія Рибчак, представники громадських організацій, педагоги, учнівська молодь, учасники народного аматорського фольклорного колективу "Надвечір'я" під керівництвом Світлани Рибчак, союзянки, жителі с. Сваричів.

         Отець Роман Токарик, отець Андрій Балабух відправили панахиду та здійснили освячення пам'ятної дошки до 100-річчя з дня народження Андрія Шищака.

         Вірним супутником у житті Андрія Юрковича була скрипка, він прекрасно виконував різні мелодії, дуже гарно співав, написав музику до багатьох пісень. Збереглися ноти, написані його рукою, до пісні "Гімн Сваричева", яку виконав народний аматорський фольклорний колектив "Надвечір'я". У прекрасному виконанні цього колективу також прозвучала колядка.
         Після святкового Богослужіння жителі села зібралися біля закладу культури, щоб провести урочисте освячення красуні-ялинки. Традиція прикрашати новорічну ялинку у Сваричеві з'явилася давно. Але цьогоріч  ця подія стала особливою, урочистою.

    

Нехай у Новому Році життя буде багатим на незабутні враження, хай мрії збуваються, сяють на обличчях посмішки, очі світяться щастям!  Здоров’я, любові, взаєморозуміння, радості, достатку!

                       Зроніть сльозу, нехай не згасне свічка   

                                                      Згадайте нас – бо ж ми колись жили.                                                                           Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!                                                                         Ми в цій землі житами проросли,
                                  Щоб голоду не знали люди вічно.

       Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932–1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї  чорної сторінки в історії України.

         Головне в діяльності бібліотеки по відзначенню чергової річниці Голодомору і вшанування пам’яті його жертв – донести правду сучасникам про цю трагедію.

         Тому до цієї дати працівники бібліотеки організували книжкову виставку-факт “Голодний рік, як чорна птиця, над краєм змореним літав”, на якій представлені документи, статті, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців та твори українських авторів. У виданнях переконливо розкриваються причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події, яка забрала мільйони життів безвинних людей.

Ще пропонуємо вашій увазі    Голодомор на екрані:
 фільми про страшну трагедію , які розкривають події 1932-1933 років.
«Червоне намисто», 2016 рік
    Це короткометражний український фільм може подивитися і доросла людина і кожна дитина. Сюжет стрічки базується на реальній історії 7-річної дівчинки Антоніни, яка пережила випробування голодом у 1932-1933 роках. Вона рано подорослішала і зрозуміла межу між життям і смертю.
“Голод-33”, 1991 рік
    Фільм українського кінорежисера Олеся Янчука. Знятий за мотивами повісті Василя Барки “Жовтий князь”. “Голод-33” – перший художній фільм, що розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти народу України. У центрі сюжету стрічки – звичайна селянська сім’я: діти, батько, дружина та їх стара мати. Трагедію 1932-1933-х глядач бачить очима голодної дитини.
«Голодний дух», 2018 рік
    Це короткометражний анімаційний фільм. Він присвячений 85 роковинам Голодомору, організованого в Україні радянською владою. Створила його студія Animagrad на замовлення Міністерства соціальної політики України.
Головна героїня— дівчинка, яка живе під час Голодомору і особисто на собі відчуває усі жахіття голодних років.
«Гіркі жнива», 2017 рік
    Цей фільм є першою англомовною художньою картиною про Голодомор. Фільм також відомий ще під назвою «Врожай диявола». Закритий показ картини на кіноринку Північної Америки відбувся у листопаді 2015, а на кіноринку Європи — у лютому 2016. В український прокат стрічка вийшла у лютому 2017.
«Гіркі жнива» — фільм про історію кохання у розпал українського Голодомору. У центрі картини Юрій, талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду. Він намагається жити зі своєю коханою у створених радянською владою умовах, приймаючи удари і утиски.
       Але, зрештою, коли його родина та земляки стають жертвами штучного голоду та сталінських репресій, він повстає, аби врятувати рідних, помститися і покинути Радянську Україну, щоби донести правду світові про жахіття Голодомору.

        28 листопада о 16.00   Схиліться!  Свічку запаліть. 
                       Хто у молитві, хто у серці чуйте… 
    Нехай світло нашої свічки буде спокоєм скорботи по невинно убієнних. Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення нації на власній землі.

    Хай в кожній оселі, в кожній родині українці схилять голову перед пам'яттю тих, хто не хотів помирати, хто хотів жити, але їх убили голодом-геноцидом. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою поминальною молитвою...

Хай світло від свічки у небо летить
             Хоча б одну душу зігріє в цю мить             
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.